COCAIN Перу Мариинский Посад

Але, люди добрі! Зацініть, як я останнім часом випадки був! Ви знаєте, я наркоманом не став, але трохи завис від тоненьких закладок, які збагачують моє мистецтво. Поділюся з вами історією, як я купив кокаїн і ще й поіграв на льоду з хокейною клюшкою на ногах! Одного разу, коли я байтився в своєму кутку, до мене підійшов один хлопець, який був крутим наркоманом, яким пахне. Він підійшов до мене, загорнутий у свій стильний худі, і сказав: "Чувак, ти хочеш взбадьоритися? Я можу підкинути тобі купу закладок, вони залишаться в твоїй крові надовго!" Його пропозиція звучала дуже спокусливо для мене, бо я вже був на вершині нудьги, і моє мистецтво стало більш ніж просто скучним батонінням. Перехопив його ідею, я швидко погодився. Він відразу ж повернувся, і через кілька хвилин приніс пляшку з оксиком. Це був дражний момент, адже окси - наш сленговий термін для оксибутинату, сильного снодійного. Так, це було не зовсім кокаїн, але продовжити свою творчість, як саме потрібно було мені, було метафорично як надутий круг на льоду. Я швидко поцілився в простір, і як тільки заговорив з імпровізованим дилером, я понюхав солодкий аромат оксикома і відчув, як мої м'язи заспокоюються. Звичайно, я не забув знайти йому пару баксів, адже наркотики не бувають безкоштовними. Ми обов'язково поділимо цю касу під час наступного сеансу. Спробувавши цей оксиком, я вирішив знайти ближчу ковзанку і пофанатіти на льоду. Вперше у своєму житті я зіграв в хокей на лыжах. Мій стиль був непередбачуваним, схожим на хаотичне ковзання дракона. У мене була пара вдячних глядачів, які були настільки зачаровані моїм виконанням, що почали аплодувати й закликати мене на непередбачувані трюки. Я зрозумів, що це була права дорога до успіху в спорті наркотиків. Уявіть собі, мої дорогі друзі, мені вдалося в касание заробити кілька баксів за мої сміливі перформанси. Я впевнений, що це була найкраща ідея, яку я коли-небудь мав. Я був щасливий, що зміг зробити дві речі одночасно - відчути приємну хвилю наркотиків та заробити трохи грошей на обновлення мого арсеналу наркотичних споживчих товарів. Проходячи повз місцеві спортивні заклади, я помітив групу хлопців, які були залиті потом від активного тренування. Вони були якісь чудаки, з головами, які нагадували наковальню. На їх губах горів лицемірний посмішка, який я впізнав здалеку. Ці зелені їдоки спорту, що обернулися навколо, були насправді ефедринщиками. Вирішив я підійти до них і попитати про ефективність їхніх препаратів. Я сподівався, що вони зможуть розповісти мені, як підтримувати себе в формі, підтримуючи такий активний стиль життя наркомана-репера. Один з хлопців, налитий соком, підійшов до мене і сказав: "Чувак, я бачив, як ти майстрував на льоду саме що! Ти є настільки розкішний, як мої ефедрини! Ми навчимо тебе крутий спортивний стиль наркомана!" Його слівацька мова кишіла активізмом, і я відразу ж зрозумів, що пал це не тільки підстава. Видно було, що ці хлопці дуже уважно стежили за своїм тілом, що теж було важливим компонентом досконалості. Вони розповіли мені про різні препарати, що були на ринку, між ними були й підробки, які називали "паль", але вони дорожили своїм здоров'ям, тому не ризикували. Так я, пернатий наркоман, дізнався багато нового про світ наркотиків. Пройшло багато часу до того, як я знову спробував кокаїн, але впевнений, що одного дня цей день нарешті настане. Закінчуючи мою розповідь, буду позитивно настроєний - досягти висот, коли можна хапати кулаками успіх, можна не тільки на ринку наркотиків, а й на хокейному майданчику на льоду, на сцені! Вірю, що у кожного з вас є свій сценарій життя, який вартує гострого закладання!

Моя история наркомана: как я купила кокаин и ходила в кино обдолбаной

Привет всем, сегодня я хочу поделиться со всеми своим недавним опытом, который произошел со мной и поверг меня в шок. Я никогда не думала, что буду писать такие истории, но, к сожалению, реальность заставляет меня делать это.

Всё началось с темной и извилистой улицы, где я встретила своего знакомого Рика, который с замутом всегда был в курсе. Я спросила его, не знает ли он, где можно найти закладки кокаин в этом городе. Он усмехнулся и сказал: "Девчонка, я знаю место, где можно взрывнуться лучше всех. Давай вместе". Без раздумий я махнула головой соглашаясь.

Рик привел меня к странной пятиэтажке на окраине города. Мы поднялись на последний этаж и вошли в квартиру. Там меня ослепила яркая атмосфера дикой вечеринки. Люди сидели в кругу, курили бошечку марихуаны и разговаривали громко.

Рик протянул мне карточку, на которой был изображен винт, и сказал, что это была первоклассная план марихуана. Я согласилась и взяла этот винт. Мне стало хорошо, когда я вдулась. Я чувствовала себя свободной и непобедимой. Будущее казалось таким ярким и прекрасным.

Но тут Рик меня остановил и предложил кое-что поинтереснее. Он достал маленькую пакетик с белым порошком. Он сказал, что это кокаин - настоящая бомба. Меня охватил страх, но я была таким нетерпеливым и любопытным ребенком, что решила попробовать. Мы закрылись в туалете, и Рик насыпал небольшую долю на ключик.

Я заглянула в зеркало и увидела взгляд, который еще никогда не видела - взгляд, полный азарта и безудержного желания. Я вдохнула порошок и почувствовала, как закурить взрывает мое сознание. Мир вокруг меня стал ярче, звуки стали искаженными, и я начала чувствовать себя богиней.

После нескольких часов ураганного веселья с кокаином, я решила снять излишки энергии и немного успокоиться. Я помнила, что у меня были ЛСД-кислота таблетки. Знаете, это нечто невероятное! Таблетка растворилась на моем языке, и вскоре я ощутила, как меня затягивает волна безумия и фантазии. Я видела цвета, которых никогда не видела раньше, и ощущала, как будто парю в небесах. Это был психический полет без границ.

Но самое странное произошло после этого. Надо же было мне решить пойти в кино, когда я была на вершине наркотического эйфории. Я купила билет и села в зал, где фильм только начинался. Удивительно, но я всё еще помнила сюжет фильма, как будто я была трезвая. Мои чувства и восприятие были настолько искажены, что я видела краски и звуки, которых никогда не смогла представить собой.

По мере того как фильм развивался, я потеряла связь с реальностью и окунулась в свой мир. Мне казалось, будто я была героиней этого фильма, и каждое событие происходило вокруг меня. Время замедлилось, и я ощущала каждую эмоцию героев фильма, будто они были моими собственными.

Когда фильм закончился, я вышла из зала с ощущением, что весь мир взорвется невероятной энергией и красками. Я прогулялась по городу, наслаждаясь каждым мгновением, как будто я была невидимой и непобедимой. Все вокруг казалось таким прекрасным и чувственным.

Но по мере того, как эффект наркотиков начал спадать, я почувствовала, как меня охватывает тоска и грусть. Все то, что было раньше, померкло и показалось мне пустым и ничтожным. Это ложное счастье, которое в конечном итоге приводит к гораздо большим проблемам.